Методичний вимір

Презентація на засідання шкільного МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу

СПІВДОПОВІДЬ НА ЗАСІДАННЯ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Веб-квест як одна із форм організації проектної та дослідницької діяльності учнів на уроках української мови та літератури

   Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів, створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити. Завдання вчителя сьогодні — ширше поглянути на зміст і методи навчання, навченості зі свого предмету, ввести у канву традиційних умінь з предмета ті, яких сьогодні бракує учням. Безумовно, саме з цією метою ми вчителі української мови та літератури використовують на своїх уроках презентації, відео, диски з навчальними програмами, рекомендовані Міністерством освіти, організовуємо роботу з учнями під своїм керівництвом в Інтернеті. Одним із способів цільового використання глобальної мережі на уроках словесності є веб-квест, який можна віднести як до методу проблемного навчання, так і до методу проектного навчання одночасно. Впевнена, що той вчитель, який спробує створити хоча б один веб-квест з учнями, зразу побачить у своїх школярів позитивні зміни (їх активність, колективізм, рівень і якість спілкування «наживо», без Інтернету...), бо робота ця і корисна, і цікава, і така, що дійсно активізує навчальну діяльність дітей.
   Освітня технологія Web-квест – одна із перспективних напрямків формування інформаційних та комунікаційних компетентностей. Робота над Web-квестом може стати ефективним доповненням
базового навчального процесу в школі. Під терміном веб-квест (від англійського web+quest, пошук в павутині) розуміють процес пошуку інформації на визначену тему в інформаційному просторі Word Wide Web (WWW). Web-квест – це сучасна технологія, яка основана на проектному методі навчання, що включає пошукову діяльність учнів з чіткими вказівками вчителя із застосуванням нових інформаційно-комунікаційних засобів. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності. Учень і вчитель стають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу.
    Вважаю, що метод веб-квест можна застосувати до будь-якої теми та на будь-якому етапі уроку. Творча партнерська взаємодія вчителя і учня веде до формування толерантної особистості, здатної до самопізнання, саморозвитку. Головне, що учні здатні усвідомити: «Наше призначення в цьому світі –вчитися заради відкриття нових неосяжних світів. Кожен урок – це творча співпраця вчителя і учнів, яка пробуджує в дітях бажання мислити і творити, досліджувати й аналізувати, самовдосконалюватися і досягати успіху.
Веб-квести найкраще підходять для роботи в міні-групах, однак існують і веб-квести, призначені для роботи окремих учнів. Важливою умовою успішної роботи в проектній технології квест-уроку є наявність комп'ютерного обладнання з підключенням Інтернет-послуги. Окремо можна вивести критерії щодо оформлення роботи (звіту), а саме якщо матеріал оформлений у вигляді:
 буклету (критерій оцінки до 20 балів);
 презентації (критерій оцінки до 40 балів);
 веб-сторінки (критерій оцінки до 65 балів).
Оцінюється: письменність оформлення, дизайн (поєднання фону, шрифтів і так далі), навігація (можливість орієнтуватися в матеріалі), наявність ефектів (анімація, мультимедіа), об'єм.
   Серед видів засобів ІКТ віддаю перевагу навчальним, навчально-ігровим, інформаційно-пошуковим, демонстраційним, тренувальним засобам. Зупинюсь детальніше на використовуваних мною ІКТ, формах роботи з ними, впливові конкретних інформаційно-комп’ютерних технологій на
формування ключових компетенцій учнів.
ПРЕЗЕНТАЦІЇ. Залежно від мети, яку ставлю перед створенням і використанням презентацій, їх можна умовно поділити на демонстраційні, систематизуючі, дослідницькі. Залежно від творчої ідеї, завдяки якій виявляється яскраве індивідуальне обличчя презентації, – на словникові сторінки, презентації – запитання-відповіді. Створення презентацій – ефективне завдання для самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів, яке згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. З досвіду навчання учнів технології створення презентацій виділю кілька важливих моментів.

1. По кожній темі, яку пропоную учням для створення презентацій, складаю темарій – перелік вужчих за змістом тем. Наприклад, по темі “Відокремлені члени речення” у 10 класі до пропонованого учням темарію було вміщено такі теми: “Відокремлені додатки”, “Відокремлені означення”, “Відокремлені прикладки”, “Відокремлені обставини”. Конкретизація теми сприяє більш
детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією.

2. Групи для створення презентацій формую, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в класному колективі (лідер – актив – пасив). Для перевірки сумісності школярів у новостворених групах пропоную виконати нескладне завдання дослідницького характеру, так зване пілотне завдання.
Після його перевірки, якщо потрібно, проводжу корекційну роботу для формування груп.

3. У кожній з новостворених груп пропоную учням розподілитись у три сектори: інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію), генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею), комп’ютерні дизайнери – втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком. Оптимізує роботу над створенням і захистом презентацій алгоритм роботи над створенням презентації, алгоритм виступу на захист презентації.

Радіантне конспектування на уроках української мови та літератури

   Реформа освіти в Україні передбачає інноваційні процеси відносно різних складових функціонування освітянських закладів. Зокрема, передбачено перехід від уніфікованого державного навчання до різноманітності його форм. Подібні інновації покликані підвищити якість освітніх послуг та забезпечити входження України до Світової системи освіти. Однією з прогалин традиційної вітчизняної системи навчання є лінійний стиль продукування учбового матеріалу (як приклад: створення конспекту під задиктовування речень викладачем), який з точки зору автора статті є недостатньо продуктивним і раціональним при поданні необхідного обсягу знань і їх запам’ятовуванні, а також неналежне застосування візуалізації в навчальному процесі для посилення розуміння змісту. В традиційній системі запису інформації (лінійний запис), зазвичай використовуються текст із заголовками, списки, таблиці та схеми.
Чому? Занотоване потребується запам’ятати та відновити в пам’яті, — що не легко.
    Це відбувається тому, що візуально запис виглядає монотонно, з елементами, які постійно повторюються: словами, абзацами, списками тощо. У такому конспекті важко виділити головні ідеї. Ці ідеї ми пам’ятаємо завдяки особливим ключовим словам, які для нас є носіями вражень про зміст та вони втрачаються за незначущими (не ключовими, вторинними) словами. Час на такий запис витрачається неефективно. В нотатках багато вторинного, і як наслідок: надмірна (нераціональна)витрата часу.
    Потребою особистості є не просто пошук необхідної інформації, але і необхідність її якісної систематизації та запам’ятовування. Впровадження сучасних інноваційних соціальних технологій навчання сприятиме цим цілям, формуючи нову культуру мислення та спосіб (метод) продукування знань.
   Сьогодні розробка та впровадження різних сучасних навчальних технологій — це напрям раціоналізації форм і способів людського мислення, підвищення
його ефективності та результативності.
   Новітньою соціальною технологією радіантного конспектування є створення інтелект-карт. Це —інноваційний напрям в освіті; сприяє закріпленню знань та розвитку творчих здібностей особистості. Інтелект-карти — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного
запису. Інтелект-карти реалізується у вигляді діаграми,на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, з’єднані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї.
В українських перекладах термін може звучати по різному: «інтелект-карти», «карти розуму», «карти пам’яті», «майнд-мепи» (від англ. mind map).
   В основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною основою яких є центральний образ. Термін «радіантне мислення» запозичено з астрономії (від слова «радіанта» —точка небесної сфери, з якої виходять видимі шляхи тіл з однаково спрямованими швидкостями метеоритів одного потоку). Це вказує на нескінченну різноманітність можливих асоціацій та невичерпність можливостей мозку. Подібний спосіб запису дозволяє інтелект-карті необмежено рости та доповнюватися. Якість і ефективність інтелект-карт можна покращувати за допомогою кольору, малюнків, символів і абревіатур, а також за допомогою надання карті тривимірної реальності у просторі, часі та кольорі. Це дозволяє підвищити цікавість, привабливість, оригінальність та її ефективність, реалізувати творчі здібності при створенні та подальшому використанні інтелект-карт, генеруванні ідей і покращувати запам’ятовування інформації, що міститься в інтелект-карті. Таким чином, інтелект-карти можна використовувати, щоб «застенографувати» ті думки та ідеї, які визрівають улюдини, коли вона розмірковує над поточним завданням.
   В інтелект-карті кожне слово та графічне зображення стають по визначенню центром чергової асоціації, а весь процес побудови карти — це потенційно нескінченний ланцюг асоціацій, що відгалужуються та є вихідними з загального центру або сходяться до нього. Інтелект-карти допомагають ефективному зберіганню необхідного обсягу інформації в пам’яті (для чого цей метод і призначений), належне її засвоєння та розуміння. Це крок вперед на шляху від одновимірного лінійного логічного мислення (причина-наслідок, так чи ні) до багатовимірного, необмеженого мислення. 
1. Інтелект-карти сприяють адекватній організації власних думок (конспектування) та чужих ідей (анотування).
2. Інтелект-карти блискуче справляються з будь-яким мнемонічним завданням, спрямованим на запам’ятовування багаторівневого інформаційного контексту.
3. Пропозиції ідей та мозковий штурм: інтелект-карти добре підходять для збору ідей та мозкового штурму, оскільки кожне ключове слово може мати асоціації з іншими. Завдяки таким асоціаціям можна створювати великі та розгалужені інтелект-карти.
4. Структурування текстів: інтелект-карти можна застосовувати, для охоплення структури великих (або складних) текстів, оскільки вони дозволяють відмічати
найголовніші елементи в тексті, але, завдяки докладним розгалуженням не втрачають зміст.
5. Протоколи: зміст телефонних розмов, перемов, угод, інтерв’ю можуть бути задокументовані у вигляді інтелект-карт. (Часові дані можуть, при цьому, наприк-
лад, бути відображені у вигляді годинників).
6. Використання інтелект-карт для управління знаннями є можливим, оскільки інтелект-карти можуть докладно представляти знання завдяки відгалуженням.
   Очевидна перевага інтелект-карт порівняно зі стандартним (лінійним) конспектуванням. Гнучкість інтелект-карт дозволяє розглядати будь-яку тему або питання (вони можуть використовуватися групою чи індивідуально). Можливості застосування інтелект-карт в педагогічній практиці дозволяють: поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова і образи; генерувати ідеї; надихнули на пошук необхідного вірного вирішення завдання (як викладача, так і студента); продемонструвати концепції діаграми; аналізувати результати або події;
структурувати учбові роботи; підсумовувати інформацію; організувати взаємодію студентів в груповій роботі чи рольових іграх тощо; покращити навчальний процес. 

Обдаровані діти – майбутнє суспільства
(Доповідь на педагогічну раду НВК)

Найважливіше завдання

школи – розкрити творчі здібності,

обдарування, таланти всіх вихованців.

В.Сухомлинський

Переді мною очі – парами –
Допитливі, розгублені, сумні.
Є затуманені і є захмарені, а ці всміхаються мені.
Знайти б оте чарівне слово,
Щоб ним серця заполонить.
Що не кажіть, але для цього
На світі варто жить!
                                                   Т.Синьоока

    Шановні колеги! Я хочу, щоб ви на півгодини добре замислились над тими питаннями, які я буду висвітлювати у своїй доповіді. Ми з вами обрали найкращу професію –виховувати підростаюче покоління. Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.
   Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи. Нас всіх навчали як проводити уроки, яку методику застосовувати, щоб діти були розумними, творчими. Під час своєї доповіді я хочу поділитися з вами думками про те, як можна працювати з обдарованими учнями та як виявляти обдарованість.
   За період роботи в школі я зрозуміла, що обдарованими учні самі по собі не стануть: такими їх робимо ми вчителі, батьки і крім того здібності від природи. А починати потрібно з того, що зацікавити дітей своєю ідеєю та спонукати дитину повірити в кінцевий результат. Нашим вчительським кредом повинні стати слова:

Генії не падають з неба,

вони повинні мати можливість

отримати освіту

й мати умови для розвитку (А.Бебель)

   Самих слів для таких дітей буде замало. Потрібно діяти активно. І коли дитина побачить, що ви втілюєте певну ідею вже разом, лише тоді будуть помітні якісь зрушення. Прикладом цього можуть бути буклети , які ми спільно з дітьми видавали у минулих роках. Крім цього має бути мотивація, цілеспрямованість, оптимізм, гнучкість мислення та багато інших чинників.
Дитину обов’язково слід хвалити, живити в ній надію, що все вийде добре. Така спільна робота вчителя та учня обов’язково дасть свої позитивні результати. Але якщо вчитель полишить дитину сам на сам зі своєю роботою, то перші ж труднощі розчарують його, і він, не одержавши відповідної допомоги, покине працювати, бо втратить віру у свої сили (прочитати вислів зі слайду).
   Виявлення обдарованих і талановитих дітей - це тривалий процес. Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний, результативний. Але виникає наступне питання: де ж вчителеві набути потрібного досвіду? 
По-перше, потрібно мати бажання займатися такою роботою, тобто використовувати свій вільний час. По-друге, безліч матеріалів можна знайти в методичних журналах.
3. Необхідно продумати як на своїх уроках зацікавити таких дітей.
4. Завжди робити так, щоб ваше слово не розходилось з ділом.
    Діяльність сучасної школи передбачає впровадження нового підходу до учня як до особистості. Дуже гостро на мій погляд ця проблема є у сільських школах, адже учні міських шкіл мають більше можливостей для розвитку у позаурочний час. Тому існує ряд методик та технологій щодо формування базових компетентностей учнів та роботи з обдарованими дітьми. 
   Одним із таких актуальних і ефективних шляхів є робота шкільних товариств обдарованих дітей. У нашій школі також цього року нашим методистом Нестеревою Т.В. було запропоновано створити таке товариство, але на базі БМАНУМ, тобто таке товариство має бути науковим. Ми вирішили, що так як у нас ця робота тільки розпочинається, учні 8-9 класів подали заяви до БМАН, вступили, то ми створили загальне наукове товариство обдарованих дітей під назвою «Паростки надії». Координатор товариства : Собко В.І., координаційна рада Мітенко Г.І., Аврам Л.О., Лучишина Н.Є.
    Організовуючи в НВК роботу товариства обдарованих дітей, ми повинні керуватись такими нормативними документами, як:
1. Закон України «Про загальну середню освіту».
2. Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю від 12.04.2006р.
3. Положення про всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, конкурси науково-дослідних робіт.
4. Положення про Малу академію наук.
    І на основі вищезгаданих нормативних документів розроблено Програму розвитку обдарованих дітей «Сходинками успіху», яку розробила ще у 2009р. Кухарук Л.М. і ми продовжуватимемо керуватися загальними принципами цієї програми тільки додамо структуру товариства по секціях. Для забезпечення ефективної роботи товариства я спланувала роботу на рік, крім того також є структура такої роботи  та система розвитку обдарованості.
   Педагогічна рада НВК, вчителі, психолог створюють і періодично поновлюють банк даних обдарованих дітей. Такий банк даних є Насті Євгенівни, він має бути загальним по школі, крім того у кожного керівника методичного об’єднання також у папці мають бути такі банки даних. Ми його постійно будемо поновлювати відповідно до того, які здобутки будуть у наших учнів.
   Крім того у нас вчителів-філологів є на кожного учня заведені «Картки обдарованої дитини» або «Картки креативності учнів». Слайд Дані таких карток поповнюють протягом усього періоду навчання учня.
   Сьогодні у сучасному суспільстві, яке характеризується стрімкими змінами в різних сферах життя: політичній, економічній, науковій і культурно-мистецькій, поряд з освіченою та фаховою компетентністю особливого значення набувають уміння людини самостійно мислити, висувати нестандартні ідеї та прогнозувати, виявляти творчий підхід у будь - якій діяльності . До цього долучаються і учні нашого НВК, які у цьому навчальному році виявили бажання вступити до БМАНУМ.  
   Таланти – це диво, надзвичайне явище, яке природа не так вже часто дарує людям. Кожна дитина наділена від матінки-природи творчими здібностями. Завдання вчителя – вчасно виявити, розвинути і дати простір для самореалізації творчої особистості. А діти нашого НВК вже неодноразово доводили, що вони є творчими обдарованими особистостями. Поглянемо тільки на їх досягнення за минулий навчальний рік (табличка)+ буклети «Загляньте в очі творчому натхненню»
   Обдарованість дитини... Що це таке? Можливо це своєрідна іскра Божа, яку треба відшукати в її душі і допомогти не тільки не згаснути, а спалахнути полум’ям. Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його “локомотивом”. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. Тому кожен педагог часто запитує себе: “Як знайти та визначити обдарованість?”. Адже через свою зайнятість, брак інформації, методичної підтримки він обмежений у виборі інструментарію, який допоміг би дати відповідь на це запитання.
    Що робиться для формування обдарованих дітей в нашому НВК? Звичайно ж, ми всі використовуємо як традиційні так і нетрадиційні форми роботи, проведення шкільних олімпіад, різного виду змагань, конкурсів, участь у роботі БМАНУМ – все це дає можливість учням реалізувати себе. У ваших буклетах є розроблені напрямки щодо роботи з обдарованими учнями. Напрямки виховної роботи вчителів з обдарованими учнями:
1. На уроках — індивідуальна диференційована робота.
2. Гурткова робота із предмета.
3. Позакласні заходи у межах предметних тижнів.
4. Предметні заходи у класі із запрошенням батьків.
5. Участь в олімпіадах різного рівня.
7. Участь у творчих конкурсах різного рівня.
     Виховні заходи — особлива форма роботи з обдарованими дітьми, скільки в них діти мають можливість не тільки реалізувати акторські здібності, безпосередньо беручи участь у виставах, але й виявити творчі навички, розробляючи сценарії постановок, розвинути схильність до художнього читання й літературної творчості, виявити ерудицію й дослідницькі навички у вікторинах і наукових диспутах. Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й копіткій роботі із самовдосконалення. 
   У народі кажуть, що письменник живе в своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель у думках і справах своїх учнів. Ми намагаємось, щоб нашу учні з почуттям вдячності згадували нашу школу, тому що від нашої самовідданої праці, невичерпної енергії, громадської активності залежить майбутнє нашого народу. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями. То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики. Я думаю, якщо ми будемо своєчасно розпізнавати творчо обдарованих дітей, то тоді можемо сподіватися, що такі діти зможуть реалізувати себе і своє творче покликання. Успіхів нам усім у праці, дитячих вдячних посмішок!
Візьміть промінь світла
І спрямуйте його туди,
Де панує темрява...

Візьміть усмішку
І подаруйте її тому,
Хто так її потребує.

Візьми доброту
І явіть її тому, хто сам
Не вміє віддавати.

Візьміть віру
І віддайте кожному,
Хто не має її. Візьміть знання
і несіть їх всьому світові.

Головне управління освіти і науки облдержадміністрації

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Нестандартні підходи до вивчення української мови

Виконана слухачем курсів

підвищення кваліфікації

вчителів української мови літератури

за кредитно-модульною системою

Собко Валентиною Іванівною,

учителем української мови 

та літератури

Бобовецького НВК

Сторожинецького району

План

1. Сучасний світ сьогодні – це система зв’язків та суперечностей.
2. Основне завдання школи – дати людині знайти себе в цьому складному світі.
3. Навчання в школі – один із основних періодів соціального становлення особливості.
4. Нестандартні підходи до вивчення української мови і літератури.
5. Від учителя залежить, яким буде його урок.
     Сучасний світ сьогодні – це чи не найскладніше екологічна, економіко-технологічна, історико-соціальна полікультурна система взаємозв’язків та суперечностей.
Сучасний світ – це оточення, соціальне середовище, в якому живе людина і яке безпосередньо впливає на формування особистості, звужуючись та розширяючись постійно від кола людини до школи, від школи до роботи, від міста до країни, часткою якої є її громадянин, а далі – до планетарного осмислення себе в космічному просторі.
   Отже, школа як живий організм, постійно міняючись, повинна стати тим творчим середовищем різних рівнів і напрямів, завдання якого – дати людині можливість знайти себе в цьому складному світі. Розуміння значення освіти, необхідності реформування її системи, вихід на вищу якість та духовність, пошук нових шляхів в освітянському просторі охопило сьогодні не тільки Україну, а всю Європу.
    Навчання в школі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини.
“Прагнення до знань, - відзначав В.Сухомлинський, - живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але радісної, привабливої, жаданої для дитини праці”. Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”. Вчитель завжди у пошуку нових форм і методів викладання свого предмета. Цьому сприяють нестандартні підходи у викладанні.
    Нестандартні підходи у викладанні української мови і літератури здійснюються через проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків нетрадиційна),організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу.
    У педагогічній практиці частіше проводяться такі нестандартні уроки – як урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-гра (ділова чи рольова), урок-подорож, рідше – урок-змагання, урок-консультація, урок-діалог, урок-аукціон, урок-“суд”, бінарні чи комп’ютерні уроки, уроки пошуку істини, уроки “без дзвінка”, уроки-концерти та інші.
При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці.
Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації знань та вмінь учнів, при закріпленні тощо. Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.
    На відміну від звичайного уроку, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня. Адже основним завданням для кожного вчителя є підключити учня до активної та самостійної діяльності, поставити його в позицію суб’єкта цієї діяльності. Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є взаємодія вчителя та учня на уроці. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, як тимчасовий психологічний стан, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань чи предмета.
Тому використання й проведення різних нестандартних уроків є найефективнішим засобом, для організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі школярів, що сприяє досягненню високих результатів у роботі. Емоційному настрою учнів на таких уроках сприяють стимулюючі репліки вчителя: “Правильно, молодці”, “Оцінимо відповідь разом”, “Давайте поміркуємо”. Такі звернення налаштовують на атмосферу співпраці: учень виступає дослідником, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи вчителя як консультанта. Розглянемо приклади таких уроків.
    Люблять учні грати гру “Щасливий випадок”. Ця гра складається з п’яти геймів. Участь в ній беруть 2 команди (за результатами жеребкування). На питання другого і третього геймів, якщо не буде знайдено відповіді командами, можуть відповідати учні класу. Після кожного гейму оголошуються результати. Вчитель бере собі учнів-помічників (підраховувати бали, вести відлік часу). Такий нетрадиційний урок я провела з української літератури у 7 класі, маючи за мету повторити основні відомості з біографії письменників, відновити в пам’яті учнів вивчений матеріал з літератури 20 століття. 
   Урок-аукціон проводжу переважно на повторення й закріплення матеріалу. Головна умова такого уроку – наявність картин чи ілюстрацій, слайдів, репродукцій картин. Підготовка до такого заняття у нас починається за 2 тижні, призначаю купців (2-4 учнів), які готують завдання, банкіра, що відповідає за оформлення аудиторії – класу. Учні групами утворюють аукціонні товариства, на чолі яких стоять президенти, які організовують повторення матеріалу, готують девізи, емблему. Кожен “купець” продумує запитання під моїм керівництвом. Оцінюють відповіді самі “купці”. На початку такого уроку оголошую відкриття аукціону, представляю “купців”, “банкірів”, “президентів”. Потім акціонерні товариства ознайомлюють усіх із девізом і своїми емблемами. Цей конкурс оцінюють “купці”. “Банкір” визначає середній бал кожного акціонерного товариства, записує в таблицю результати. Потім надаю слово “купцям” для представлення завдань (ілюстрацій, творів...). Необхідними атрибутами такого уроку є гонг, дерев’яний молоток, секундомір. Вкінці оголошую, що всі “товари” (завдання виконі) продані, “банкір” підбиває підсумки. Найвищі бали виставляю “банкірові”, “купцям” за активну участь у підготовці та проведенні аукціону, членам акціонерного товариства, які набрали найбільшу кількість балів, відповідні бали дальше виставляю за друге, третє і четверте місця.
    Серед нетрадиційних уроків особливо люблять мої учні урок-суд, коли основна частина уроку проходить у вигляді судового процесу, на якому присутні суддя (вчитель), прокурор (один з учнів), адвокати (всі інші учні). Прокурор висуває звинувачення проти Невідомого. Адвокати ведуть захист, наводять свої аргументи. Суддя (вчитель) уточнює відповіді й виносить остаточне рішення. Друга частина уроку – конкурси. Так, вивчивши “Прислівник як частину мови” проводжу для закріплення матеріалу урок-суд. Після вступного свого слова про прислівник як цікаву і одночасно складну частину мови іде звинувачення і захист.  
    Проводжу інтегровані уроки, на яких той чи інший матеріал подаю блоками, а інші уроки уже поглиблюють знання учнів, здобуті на інтегрованому занятті. Метою міжпредметних уроків (інколи їх теж називають інтегрованими) є поєднання знань із кількох предметів. Такі уроки проводжу з учителями історії, музики. (Тема “Українські народні пісні і думи”).
    Спостерігаючи під час нетрадиційних уроків за учнями, можна сказати, що вони надають перевагу саме таким урокам. На них відчувається співпраця з педагогом, формуються позитивні мотиви, навчально-пізнавальної діяльності. Від учителя залежить, яким буде його урок; зміст уроку, засоби і форми навчання.